«Київська камерата» у статусі барометра форуму...

У короткій замітці складно дати оцінку будь-якому фестивалю, в даному разі нинішнім «Прем'єрам сезону». Чи загальна політична ситуація в країні, чи усічений за кількістю концертів формат фестивалю, чи стан невизначеності до останнього моменту - буде або ні, але фестиваль пройшов на досить середньому рівні загального емоційного тонусу, не ставши справжнім святом для меломанів

      Фестиваль цьогоріч був, скоріше, буденним. Щось було цікавим, а щось ні. У принципі - знайомий набір імен українських авторів, що зустрічаються у буклетах від фестивалю до фестивалю, із дуже маленьким відсотком іноземних, присутність яких на афішах сприймалася не як правило, а, радше, як виняток. Не здивував форум і виконавським складом: звичні столичні хорові, оркестрові колективи й місцеві виконавці. Зокрема, що стосується «Київської камерати» під проводом Валерія Матюхіна, то вона на кожному столичному форумі виступає у ролі центрового локомотива не тільки за кількістю виконаних творів, але й за числом прем'єр. У рамках фестивалю колектив озвучив іб (!) нових з погляду поповнення власного репертуару творів. До речі, саме через те, що «Камерата» завжди «витягує» рекордний для фестивалів репертуар, за нею, як за своєрідним барометром, можна оцінювати форум у цілому.
     Оркестр виконав твори Євгена Станковича, Юрія Шевченка, Левка і Жанни Колодубів, Олександра Костіна (два опуси), Алли Загайкевич, Сергія Зажитька, Олександра Левковича, Івана Карабиця (в оркестровій обробці Тетяни Бачул), Святослава Крутикова, Віталія Вишинського, Олега Безбородька, Олексія Войтенка, Юрія Бабенка, Віктора Теличка. У цій чималій низці опусів помітними - такими, що запам'яталися, були композиції Станковича - «Танці на квітах», Загайкевич - «Cantos: island», Шевченка - «Батярські пісні», Вишинського -«Похорон мух», Зажитька - «Пісня про головне». До речі, зазначені опуси - прем'єрш. Усі інші - як кажуть, на смак слухачів: щось краще й професійніше, щось гірше, а щось прохідне.
     За такою формулою, якщо її поширити на весь форум, і розігрувалися нинішні «Прем'єри»: були яскраві твори, але й малоцікаві також. До слова, від іноземних гостей фестивалю завжди очікуєш чогось особливого. Але нічого вражаючого ми, на жаль, не почули. Винахідливим підходом у гармонійному мисленні в деяких творах виділився поляк Ромуальд Твардовський.
     По-справжньому гарних творів на фестивалі пролунало не так багато. До них віднесла б «Missa movere» для хору й струнних Віктора Степурка, «Взаємодії» для віолончелі з оркестром Золтана Алмаші, «Знаки» Ганни Гаврилець і перелічені вище опуси з «камератівських» концертів.
     Безумовний плюс фестивалю - це те, що в його рамках пролунали Концерт для віолончелі з оркестром Станковича -дипломна робота композитора й опера-ораторія (концертне виконання) Віталія Губаренка на шевченківський текст «Згадайте, братія моя». У першому випадку інтригувало знайомство з опусом, із якого фактично починався творчий шлях Станковича, у другому - практично нікому невідома опера, яка не звучала в Україні понад
20 років. До беззаперечних позитивів фестивалю слід віднести й показ фільму про видатного композитора Ігоря Шамо.
     Конспективно охарактеризувавши фестиваль у цілому, повернуся до «Камерати», її мистецьких удач. «Танці на квітах» Станковича - просто бездоганно гарний твір. Музика тендітної невагомості повністю відповідає назві. Під час звучання складалося враження, що перебуваєш у її повітряному музичному потоці.
     «Cantos: island» Загайкевич - якісний неоавангардний твір. Це, фактично, робота автора зі звуком і різночасними звуковими структурами, а в результаті - просторовий структурний звуковий кристал. І, до речі, назва резонувала звуковому оформленню ідеї.
     «Похорон мух» Вишинського, «Батярські пісні» Шевченка й «Пісня про головне» Зажитька - твори з категорії ігрових. Що стосується «Похорону мух», то в язичницькі часи існував осінній обряд поховання мух у маленьких домовинах. Але це ціла «ритуально-легендарна» історія! Не вдаючись до подробиць, можна акцентувати, що опус цікавий тематикою, композиційною логікою й роботою автора з ритмом. «Пісня про головне» Зажитька - хоч і написана в традиційному для цього композитора ключі ігрового акціонизму, але зі своєю родзинкою. Цього разу композитор, зробив відсилання до мистецтва соц-арту. Нав'язливо-банальний, уїдливий пісенний мотив і підняті догори смички у руках музикантів-скрипалів, - усе це сприймалося, як нагадування про радянські паради-демонстрації (смички - символічна метафора червоних прапорців і кульок).
     Щодо Юрія Шевченка - він завжди тонкий у своїй музиці, винахідливий у тендітних мелодіях: його музика - завжди з театральним шармом. «Батярські пісні» - цьому красномовне підтвердження. Добре, що саме вони стали одним із приємних фінальних акордів фестивалю...

Анна ЛУНІНА
«Культура і життя» №24, 13 червня 2014 р.

Фото Світлани БРИТАНЧУК



 

 

Киевская камерата

Афіша

8 листопада 2018 року
Четвер 19:00

Національна музична академія
імені П.І.Чайковського
Великий зал імені Героя України
Василя Сліпака

(м.Київ, вул.Городецького, 1-3/11)

XV Всеукраїнська музична
олімпіада
"Голос Країни"

ГАЛА-КОНЦЕРТ 

 .>>>


Новини

Композитор в
зеркале современности

(в 2-х томах)

В фолианте «Композитор в зеркале современности» представлены авторы, чей творческий старт пришелся на
80–90-е гг., а зрелость совпадает с нашим временем.
>>> 

----------------------------------

КОМПОЗИТОР –
МАЛЕНЬКАЯ ПЛАНЕТА…

Эта книга - бесед репрезентирует десять мнений ярчайших личностей нашей современной украинской музыкальной культуры...>>> 


Serj Tankian and orchestra Kievan kamerata 

 

В столице Украины впервые выступил легендарный музыкант, солист System of a down, Серж Танкян!
Интервью и фоторепортаж. (сентябрь 2013)
>>> 


Відео

Накануне презентации новой книги
АННЫ ЛУНИНОЙ
"КОМПОЗИТОР В ЗЕРКАЛЕ СОВРЕМЕННОСТИ" состоялась беседа ДИРИЖЕРА ВАЛЕРИЯ МАТЮХИНА с ДИРЕКТОРОМ издательства "ДУХ И ЛИТЕРА" КОНСТАНТИНОМ СИГОВЫМ...

   

Національний ансамбпь солістів "Київська камерата"
Євген Станкович
Cимфоніі No.3 та No.7., OPERA RUSTICA на вірші Бориса Олійника.

(15/06/2012)