Генеральний директор - художній керівник Національного ансамблю солістів України
Валерiй Матюхин

 

 


 

 

 


 

 

 

 

 

Про нас

 Репертуар
 Наші CD
 Преса
 Фотогалерея
 Авторські вечори
 Сезон 2002-2004
 Співпраця
 Координати

 

 

English     Україна    Русский

Ніна Матвієнко

Герой України, народна артистка України, лауреат премії ім. Т. Шевченко

                         (сопрано)

Народна артистка України Ніна Матвієнко - неперевершена виконавиця українських народних пісень. Вона наділена універсальним за тембром та виразністю ніжним чарівним голосом. В репертуарі співачки велика безліч народних пісень, серед яких обрядові, ліричні, грайливо-гумористичні, пісні-балади та українські пісні культурно-історичної доби ХVІІ-ХVІІІ сторіччя. Ніна Матвієнко постійно співпрацює з відомими вітчизняними композиторами сучасності, дпя неї пишуть свої твори Євген Станкович, Олег Ківа, Мирослав Скорик, Ірина Кириліна, Ганна Гаврилець та інші.
      Талант Ніни Матвієнко розкрився і в театральній та кінематографічній галузях. Вона брала участь в телевиставах ("Маруся Чурай", "Катерина Білокур", "Розлилися води на чотири броди"), художніх фільмах ("Солом'яні дзвони", "Пропала грамота", "Звинувачується весілля"), в радіовиставах ("Політ стрели", "Кларнети ніжності"). Вона також озвучила низку науково-популярних, хронікально-документальних кінофільмів, декілька теле - та радіопрограм, В 1988 році був знятий перший відео-кліп за її участю "Русалчин тиждень",
      Ніна Матвієнко має і власні театрально-режисерські праці, її артистичний дар утілився в створенні музичної вистави "Під сонцем" (1997) за участю японського танцівника Тадаші Ендо, а також грандіозного музично-сценічного дійства "Золотий камінь посіємо ми" (1998), Окрім того, артистка зіграла в 1995 році 16 вистав з американським театром Lа Мата Е.Т.С. (Нью-Йорк, США).
      З 1966 році до 1991 року Ніна Матвієнко була солісткою вокальної студії при Державному заслуженому українському народному академічному хорі імені Г. Верьовки. Окрім того, з 1968 року паралельно почала співати у вокальному тріо "Золоті ключі". Творчий шлях артистки був позначений особистими відзнаками: у 1978 році за її великий внесок у розвиток українського мистецтва та за активну культурно-творчу діяльність співачці було присвоєно звання заслуженої, у 1985 році - народної артистки України, Новий період у творчій судьбі співачки пов'язан з співпрацею з Національним ансамблем солістів "Київська камерата", солісткою якого вона стає з 1991 року. Напрочуд виразний характер фольклорного співу артистки гармонійно поєднується з академічним стилем виконавства "Камерати", тим самим поширюючи творчий репертуар концертної практики колективу.
      Ніна Матвієнко - лауреат конкурсу "Молоді голоси" "Україна, 1978), Всесвітнього радіоконкурсу фольклорних пісень у Братіславі (1978), Всесоюзного теле-конкурсу "З піснею по житті" (1979), XІ Всесвітнього фестивалю молоді і студентів (Москва, 1985). лауреат Державної премії України Т. Г. Шевченка (1988), з 1989 року - член Спілки кінематографістів України. У 1996 році співачка була нагороджена вищою відзнакою Фонду Міжнародної премії Імені М. А. Касяна - орденом Миколи Чудотворця. Окрім того, в 1997 році Ніна Матвієнко стала Кавалером державної нагороди - Ордена княгині Ольги III ступеня.
      Співачка веде активну концертно-гастрольну діяльність, яку вона розпочала ще з 1967 року. Ніна Матвієнко з великим успіхом гастролювала в Мексиці, Канаді, США, Чехії, Польщі, Фінляндії, Кореї, Франції, країнах Латинської Америки. В її творчому доробку платівки українських народних пісень, аудіо-записи ("Колискова зорі", "Молитва"), компакт-диски з записом самих різних за жанром творів. Серед найбільш відомих СD співачки: "І серце одпочине", "Золотослов" (1997), декілька компакт-дисків "Пісні українського народу" записаних з вокальним тріо "Золоті ключі" (1998 - 1999), "Спи Ісусе" за участю чоловічої капели ім. П. Ревуцького (2002), "0, розкошная Венеро" з ансамблем старовинної музики під художнім керівництві К. Чечені (2002).

Ганна Лунина,
музикознавець

© Київська Камерата           Лит. обработка материала – Анна Лунина. 2003